Гуманізація викладання патологічної фізіології на сучасному етапі розвитку вищої медичної освіти
Одним з основних напрямів вдосконалення викладання предмету є гуманізація процесу навчання майбутніх лікарів. Ця проблема складає важливу частину діяльності викладачів по розробці методологічних проблем медицини, прогнозуванню розвитку медицини. Це особливо важливо на сучасному етапі, оскільки розвиток медицини вимагає не лише наявності потужної сучасної матеріальної бази, але і сучасних технічних установок, концептуального обгрунтування завдань, які належить вирішувати.
Патофізіологія, як наука, є головною експериментальною дисципліною в медицині, а її основним методом служить патофізіологічний експеримент або моделювання. Експеримент на живих об'єктах здійснюється на різних видах тварин, на окремих органах, тканинах, клітинах і субклітинних структурах.
Усе вищесказане відноситься саме до наукового аспекту патофізіології. Але на сучасному етапі розвитку дисципліни, ці догми ніяк не повинні проектуватися на учбовий процес. По-перше, учбовий патофізіологічний експеримент перестав бути експериментом як таким, це усього лише констатація і демонстрація давно відомого в медицині факту, патологічного процесу і т. д.
По-друге, організм людини набагато складніше самих високоорганізованих тварин (людиноподібних мавп) і піддається дії соціальних чинників. Здійснення експерименту зв'язане з багатьма труднощами, які обумовлені складністю патологічних процесів; необхідністю одночасно досліджувати багато сторін патологічного процесу і неможливістю зробити це одразу; невідтворюваністю ряду патологічних процесів, спостережуваних у людини; наявністю можливих джерел помилок.
В зв'язку з цим моделювати хвороби людини в повному об'ємі на тваринах просто нереально, як з науковою метою, так тим більше з учбовою метою.
Дійсно, 50-100 років тому, коли не було не то що мультимедійних проекторів і комп'ютерів, а не було ні кодоскопов, ні відеомагнітофонів експеримент був єдиним рішенням для наочного навчання студентів. Але не зараз. Коли у кожного студента є в кишені смартфон з виходом в інтернет, і він може переглядати учбові відеофільми і вдома, і в аудиторії.
Більшість наочних експериментів не є такими. Наприклад, моделювання лихоманки у щурів і кроликів. Що в цьому наочного? Підвищення температури, основного обміну. Хто з нас на собі не відчував лихоманку? Навіщо ж вводити пирогенал тварині?
Або, наприклад, моделювання гідродинамічного набряку легенів у щура шляхом введення адреналіну. Все що бачать студенти - тварину, що корчиться в муках і болі з інфарктом міокарду, а потім розчиняють її для огляду набряклих легенів. І для цього потрібна смерть?
Я можу ще багато привести експериментів, які втратили свою наочність у наш час. А все тому, що підручники, по яких викладають патофізіологію, та і сама програма морально застаріли. Вони просто переписуються з року в рік із старих, ще мастадонтских керівництв (яким мінімум 50-70 років). У цих підручниках з року в рік переписується, що основним методом патофізіології є експеримент.
Але, як ми зараз розуміємо, показова демонстрація загибелі тварини - це ніяк не метод патофізіології. Якщо копнути ще глибше, то ми побачимо, що корені усих наших керівництв, методичних рекомендацій по проведенню зайнять, - в "програмі викладання дисципліни". Якщо в ній прописано, що треба на зайнятті вбити 15 жаб і 10 щурів щоденно, то ця інформація бездумно вноситься в методичні рекомендації по проведенню зайняття. І, не дай бог, викладач відступить від цієї програми - він тоді виявляється ізгоєм, не виконує технологічну карту зайняття, не правильно викладає.
І щоб це зрушити з мертвої точки, треба переглядати і переписувати і програму, і підручники, а це велика творча праця, і нікому не хочеться цим займатися. Молодим викладачам бракує часу, та і ніхто не дозволить їм писати підручники і програми, а досвідченим викладачам іноді складно йти в ногу з часом, або немає бажання. Так і триває з покон віків викладання предмета.
Але кафедрі патофізіології Донецького національного медичного університету в 2012 році пощастило познайомитися з людьми, небайдужими до тактики показових експериментів на тваринах. Це Корина Герике (віце-президент організації "Лікарі проти експериментів на тваринах"), Нік Джукс (голова "ІнтерНІШ"), а також Дмитро Лепорський з Українського представництва ІнтерНІШ (Міжнародної Мережі за Гуманну Освіту).
Колектив кафедри патофізіології, на чолі з тодішнім завідувачем, членом-кореспондентом Національної Академії медичних наук України, д. мед. н., професором Ельским Віктором Миколайовичем з ентузіазмом сприйняли ідею і можливість відмовитися від демонстраційних експериментів в учбовому процесі із заміною їх на альтернативні методи навчання.
Впродовж двох місяців нам був наданий достатній банк відеофільмів, частково знятих в СРСР, а частково вже в незалежній Україні колегами з інших ВНЗ. Також були надані деякі учбові інтерактивні програми, що дозволяють імітувати лабораторні експерименти з кров'ю тварини, записом ЕКГ, реограми, сердечного ритму безкровним методом(є експеримент з оголенням серця жаби), артеріального тиску та ін.
У жовтні цього року(2013) для наочної демонстрації отриманих матеріалів і програм були люб'язно і безоплатно надані два мультимедійні проектори і два ноутбуки(з сумками) і підписана угода між університетом в особі нового завідувача, д. мед. н., професора Зяблицева Сергія Володимировича і ІнтерНІШ про тісну співпрацю і припинення проведення експериментів з учбовою метою.
Це вже зараз дозволило на 85 % скоротити використання лабораторних тварин на кафедрі патофізіології в учбових цілях. А решта 15 % буде впродовж року замінена альтернативами, які будуть зроблені нами, колегами з інших ВНЗ, іноземними колегами. Це всілякі тренажери, макети, інтерактивні комп'ютерні програми.
Використання ноутбуків і мультимедійного проектора дозволяє демонструвати цілій групі, а іноді і двом (а на лекціях і усьому потоку) хід патофізіологічного або лабораторного експерименту без використання тварини. Комп'ютеризація навчання - це крок в майбутнє. Все більше робиться упор на взаємнонавчання студентів, на активний процес викладання, те, що називається інтерактивне навчання.
І в цьому інтерактивному навчанні, на мою думку, зовсім немає місця для кривавих демонстраційних експериментів на тваринах. Вони віднімають цінний час (адже треба підготувати тварину до зайняття, її десь тримати, годувати, потім утилізувати біологічний матеріал, і це тільки крапля в морі труднощів, пов'язаних з використанням тварин), та і наочність цих експериментів під знаком питання, зараз є нестача медичного інструментарію, реактивів, медичних препаратів.
Існує показовий досвід інтеграції ветеринарних установ і медичних університетів. Коли студенти медики не просто бачать тварину, що страждає, а можуть їй допомогти, відпрацьовуючи навички медичних маніпуляцій. Це і є майбутнє медичної освіти. Навіть більше того, є тенденція забирати матеріал для наукових цілей у тварин, які захворіли або травмувалися самостійно.
Тобто виключити свідомо жорстоке моделювання патологічного процесу у інтактних тварин. Патологічна фізіологія з кожним роком наближається до клініки. Є навіть назва цьому предмету - "клінічна патофізіологія". Коли студенти вчаться аналізувати матеріал, отриманий від реальних пацієнтів. У наш час, з розвитком методів візуалізації внутрішніх середовищ організму і лабораторної діагностики, на мою думку, повинно відходити в минуле використання тварин в педагогічному процесі.
Таким чином, викладання патологічної фізіології в Донецькому національному медичному університеті постійно удосконалюється з метою відповідності сучасним вимогам, як медичної науки, так і гуманної вищої медичної освіти.