В Україні існує невелика кількість зазвичай неофіційних організацій, які займаються питаннями захисту тварин і немає єдиного центру, який би координував їхню роботу. На урядовому рівні працює «Київський еколого-культурний центр Борейко», який сприяв розробці та просуванню закону про захист тварин.
У цьому законі («Про захист тварин від жорстокого поводження» від 21.02.2006, № 3447-IV) нас цікавить стаття №26, яка описує правила поводження з тваринами, які використовуються у наукових експериментах, тестуванні, навчальному процесі, виробництві біологічних препаратів:
«...Використання тварин у наукових експериментах, біологічному тестуванні, навчальному процесі допускається лише у разі, якщо відсутня можливість заміни їх іншими альтернативними методами та об'єктами.
Забороняються демонстрації тварин у навчальних цілях у разі, якщо явища, які демонструються, можуть бути показані на неживих об'єктах, зокрема демонстрація рефлекторної діяльності організму.
Під час проведення практичних робіт у навчальному процесі забороняється вимагати від студентів виконання процедур, що призводять до смерті чи травм тварин, якщо це суперечить їх моральним чи релігійним принципам. У таких випадках такі форми практичної роботи мають бути замінені іншим завданням».
Окрім законодавства в Україні питання медичної та біологічної етики регулюються роботою біоетичних комітетів. Існуючі у світі етичні комітети діють на двох рівнях - національному і регіональному.
В Україні на національному рівні створено: комітет з біоетики при Президії Національної академії наук України, комітет з питань біоетики при Кабінеті Міністрів, комісія з біоетики при Академії медичних наук України та етичний комітет при Міністерстві охорони здоров'я України.
На регіональному рівні працює близько 70 комітетів та комісій, які займаються переважно питаннями медичної етики; етика експериментів на тваринах залишилася в тіні.
Основну правову та педагогічну роботу з проблеми використання тварин у вищій освіті мають вести комітети за відповідних ВНЗ. Проте їхнє створення йде повільними темпами. «Проривом» у питанні етики ставлення до тварин стало проведення обов'язкової біоетичної експертизи щодо відповідності нормам GLP та принципам 3R наукових проектів та дисертаційних робіт медичних і природничих спеціальностей.
З повною версією закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження» (доступна на українській мові) можна ознайомитись на сайті Верховної Ради України >>