Вважається, що експерименти на тваринах необхідні, щоб забезпечити безпеку продуктів харчування, косметики, побутової хімії; використовуються для розробки нових методів лікування захворювань. Насправді експерименти на тваринах не підходять для цих цілей, адже не дозволяють оцінити, чи небезпечне застосування тих чи інших речовин людиною.
Все більше вчених, політиків і пересічних громадян усвідомлює, що експерименти на тваринах не виправдовують очікувань, і що їх результати не можуть бути перенесені на людину.
Ми часто чуємо твердження, що наука неспроможна уникнути дослідів на тваринах, бо для розробки нових методів лікування та медикаментів необхідний «цілісний організм». Дійсно, тварина представляє цілісний організм, але зовсім не підходить для вивчення організму людини. Анатомія, фізіологія, біохімічні процеси тварин та людини значною мірою відрізняються один від одного.
Навіть тварини одного класу, але різних видів можуть зовсім по-різному реагувати на ту саму хімічну речовину або лікарський препарат. Тим більше не можна зробити висновок, чи людина реагуватиме на протестований засіб так, як показали досліди на тваринах.
Дослідження фармацевтичної фірми Пфайзер показало, наскільки ненадійними є результати дослідів на тваринах, особливо при визначенні канцерогенності лікарських засобів. При порівнянні даних, отриманих в експериментах на тваринах, та даних впливу того ж лікарського засобу на людей з'ясувалося, що збіг спостерігається лише у 50% випадків. Іншими словами, легше було б кинути монетку і по ній вгадати канцерогенна ця речовина чи ні, - відсоток збігу був би тим самим.
Відповідно можна припустити, що й половина серед вибракованих через свою передбачувану канцерогенність субстанцій не мала б канцерогенного ефекту в людини.
Багато лікарських препаратів, які вважалися на основі дослідів на тваринах безпечними, викликали у людей небезпечні побічні ефекти та ускладнення, іноді навіть з летальним кінцем. Це є ще одним доказом ненадійності результатів дослідів на тваринах. "Ліпобай", "Віокс", "Акомплія" і "TGN1412" - тільки найвідоміші випадки. За підрахунками щорічно у Німеччині 58 000 людей гине внаслідок побічних ефектів лікарських засобів.
Нікому невідомо, скільки корисних та дієвих препаратів так і не надійшло у виробництво та продаж тільки тому, що вони були вибраковані в експериментальній фазі під час проведення тестування на тваринах. Якби свого часу аспірин, ібупрофен, інсулін, пеніцилін і фенобарбітал перед їх масовим застосуванням були б протестовані на тваринах, ці незамінні препарати ніколи не були б допущені до виробництва та продажу.
Всі ці ліки викликають у певних видів тварин (як правило, що застосовуються у фармаіндустрії для тестування дії лікарських засобів) важкі ускладнення. У сучасних умовах вони були б вибраковані та не допущені до застосування на людині.
При розробці кожного нового лікарського засобу страждають та гинуть десятки тисяч тварин. Найчастіше «нові» ліки є лише подобою вже відомого препарату. За підрахунками у Німеччині щорічно патентується та отримує дозвіл на продаж близько 2500 нових медикаментів. Але лише раз на два роки серед них можна знайти справді новинку в медицині. Інші п'ять тисяч препаратів вже мають аналоги на ринку і без них можна було б обійтися.
Рекламні кампанії відіграють у просуванні нових лікарських засобів важливу роль. Наприклад, фірма "Байєр" "відкрила" нове захворювання - синдром недостатності тестостерону, симптомами якого є абсолютно нормальні ознаки старіння у чоловіків. Метою кампанії є прагнення фірми продати новий лікарський препарат проти цієї хвороби.
Близько 60 000 видів лікарських препаратів продаються та купуються у Німеччині. Багато з них ідентичні і представлені на ринку під різними іменами. Відповідно до ВООЗ достатньою кількістю препаратів, що охоплює всі захворювання, можна вважати всього лише 325.
Експерименти на тваринах не вносять значного внеску у отримання нових лікарських препаратів. Фармацевтична індустрія використовує їх лише як алібі для себе.
Експерименти на тваринах - ненауковий метод
Більшість захворювань людини не зустрічається у тварин, тому їх симптоми штучно викликають на так званих тваринах-моделях. Наприклад, для отримання на тварині подібності хвороби Паркінсона мавпам, мишам, щурам в головний мозок ін'єктується токсин, що руйнує нервові клітини.
Ракові захворювання викликаються або маніпуляціями в геномі тварини, або безпосередньою ін'єкцією ракових клітин мишам. Інсульт вчені намагаються відтворити шляхом закупорки артерій мозку мишей за допомогою спеціального катетера.
Інфаркт міокарда викликають у собак шляхом перев'язування коронарних судин. Хоча всі ці штучно викликані захворювання і мають схожі з симптомами у людини риси, але демонструють абсолютно різну етіологію та патофізіологію (причини та перебіг патологічних процесів).
Неврахованими залишаються такі важливі чинники захворюваності як харчування, спосіб життя, шкідливі звички, екологія, вплив довкілля, стрес, психологічні та соціальні чинники. Таким чином, результати досліджень на «тваринах-моделях» недостовірні і часто ведуть помилковим шляхом.
Підтвердженням цього є багато фактів. Так, наприклад, 92% розроблених лікарських засобів провалюється при клінічних випробуваннях внаслідок серйозних побічних ефектів або недостатньої ефективності. Хоча в експериментах на тваринах ефективність та безпека цих ліків була «доведена». З 8%, що успішно пройшли клінічні випробування, половина знімається з продажу через важкі побічні ефекти та/або летальні наслідки.
У 80-ті роки вченим Гарвардського університету вдалося вбудувати онкоген людини в геном миші, що викликало виникнення злоякісних пухлин у мишей. Цей «винахід» ракової моделі миші вчені святкували як прорив в онкології. Багато хто з них говорив про «ключ» до лікування людства від ракових захворювань.
Генномодифікована миша була запатентована 1988г. у США та у 1992р - у Європі. З того часу від раку було «виліковано» десятки тисяч таких мишей. Але всі подібні «успішні» методи лікування з тріском провалювалися при спробах застосування їх у лікуванні ракових захворювань людини.
У пресі регулярно з'являються новини про «прорив» у лікуванні різних захворювань. Як правило, повідомляється про «успішне лікування» тварин у лабораторії від хвороби Альцгеймера, хвороби Паркінсона, множинного склерозу, раку, атеросклерозу і т.д.
Але надії пацієнтів, які страждають на ці захворювання, так і залишаються надіями. Нові чудо-методи виявляються неефективними при спробах їх застосування на людях та залишаються надбанням макулатурного папіру. І не дивно, адже людина все-таки не миша.
Останнім часом з'являється більше наукових досліджень, які ставлять під сумнів користь і необхідність експериментів на тваринах. Ці дослідження підтверджують невідповідність результатів з даними, отриманими на людях. Це робить результати дослідів на тваринах ненадійними та небезпечними для клінічного застосування в медицині.
Робота про порівняння ефективності методів лікування піддослідних тварин та людини була опублікована у науковому журналі у Великій Британії. Лише у трьох із шести випадків, що спостерігалися, було відзначено відповідність між даними на тваринах і на людині.
В іншій публікації групи британських вчених було наведено порівняння результатів наукових досліджень, проведених на людях та тваринах. Хоча тема досліджень була однаковою, їх результати суттєво відрізнялися. Неточність і ненадійність даних експериментів на тваринах наражає на ризик пацієнтів і, до того ж, є розтраченням коштів, що виділяються на науку, - таким був висновок вчених.
Група німецьких вчених провела аналіз 51 запиту проведення експериментів на тваринах. У кожному з них серед цілей дослідження було названо можливість використання результатів експериментів у клінічній медицині. Усі запити отримали офіційний дозвіл на проведення. Але навіть через 10 років жоден з цих проектів не знайшов застосування в клінічній медицині через їхню непотрібність.
Експерименти на тваринах не лише безглузді, а й небезпечні. Вони симулюють безпеку, якої насправді немає, гальмують науковий прогрес за рахунок помилкових та ненадійних результатів.
Досліди на тваринах аморальні
Досліди на тваринах повинні бути скасовані не лише з наукових, але й етичних причин. Щорічно в лабораторіях хімічної та фармацевтичної промисловості, лабораторіях університетів та науково-дослідних інститутів страждає та вмирає близько 115 мільйонів тварин.
Живі істоти деградуються людьми до рівня «вимірювальних приладів» і «моделей організмів», які можна використовувати і потім викинути. Але наукою доведено те, що багато хто знає з власного досвіду: тварини здатні страждати, співчувати; у них, як і у нас, є емоції. Досліди на тваринах та етична наука поняття взаємовиключні.
Методи дослідження без використання тварин – це наукові методи
Припинення експериментування на тваринах зовсім не означає кінець науки та наукового прогресу в медицині. Навпаки: постановка людини в центр інтересів здатна привести до справжнього прогресу в медицині. Альтернативні методи дослідження без використання тварин, "in-vitro" методи на культурах клітин людини, комп'ютерне моделювання здатні у комплексі дати надійні результати.
Оснащені за останнім словом техніки комп'ютерні моделі можуть дати повну інформацію про структуру, механізм дії та токсичності різних субстанцій (як лікарських препаратів, так і хімічних речовин).
Внаслідок комбінування комп'ютерного моделювання та методів «in-vitro» з'явилися так звані мікрочіпи. Вони являють собою систему мініатюрних каналів і камер, вистелених клітинами різних органів людини. За допомогою мікрочіпів можна вивчити метаболізм лікарських препаратів, їх дію на окремі органи та можливість появи токсичних продуктів розпаду.
Досліди на тваринах, які не потребують заміни
Хто вважає, що досліди на тваринах проводяться, щоб отримати нові методи лікування хвороб людини, глибоко помиляється. Більшість експериментальних проектів на тваринах, особливо в галузі фундаментальної науки, навіть не ставить за мету отримання важливої інформації для прикладної медицини. Нижче наведено приклади допущених до проведення експериментів на тваринах у Німеччині:
- В Університеті Лейпцига проводилися експерименти на хом'ячках. З'ясувалося, що зимова сплячка хом'ячків виконує захисну функцію для нервових клітин і може запобігти розвитку хвороби Альцгеймера, на яку хом'яки ніколи не страждають.
- У НДІ харчування, м. Карлсруе, телятам посилено вводили каротиноїди, щоб з'ясувати, чому томати та дині такі корисні для людини.
- В Університеті Майнца досліджувався вплив шуму на внутрішнє вухо морських свинок. Тварин піддавали шуму обстрілу (156 +/- 4 dB), а згодом вбивали.
- У НДІ м. Вільгельмсхафен срібним чайкам, спеціально відловленим у Північному морі, протягом 6 днів не давали їжі. Метою дослідження було дізнатись, як довго птахи можуть обходитися без їжі.
- Група дослідників міста Ульм протягом багатьох років займається вивченням впливу сили тяжіння на зростання та розвиток різних видів тварин та їх біоритм. У спеціально побудованому пристрої живі скорпіони фіксуються протягом декількох місяців; у їхні очі, м'язи, нервові ганглії введені електроди, які вимірюють потенціали.
Для подібних проектів пошук альтернатив не потрібний зовсім, такі експерименти на тваринах безглузді. Їхні результати або не роблять внесок у розвиток медицини, або предмет і результати вже давно відомі науці.
Чому експерименти на тваринах проводяться досі?
Факт, що експерименти на тваринах проводяться досі, не має науково-методичних причин, а скоріше ґрунтується на традиції. Трохи більше 150 років тому французький фізіолог Клод Бернар (1813-1878) звів експерименти на тваринах у свого роду «золотий стандарт» наукових медичних досліджень.
Його вчення продовжує жити досі: науковими вважаються результати, які можна виміряти та повторно відтворити. У рамках подібного мислення хвороби вважаються технічними дефектами, а тварини – вимірювальними інструментами.
Престиж вченого вимірюється у системі даного мислення не кількістю людей, яким він допоміг, а кількістю наукових публікацій. Заробити репутацію в науковому світі можна лише довгим списком наукових статей у відомих журналах, за принципом «публікуйся або загини» (Publish or perish).
Від кількості публікацій залежить обсяг фінансування - отримання стипендій, грантів тощо. Отримані кошти інвестуються у нові експерименти на тваринах з наступними новими публікаціями. Ця абсурдна система підтримує сама себе як порочне коло, споживаючи величезні суми грошей, і не приносячи замість нічого корисного для людей, які чекають зцілення.
У деяких галузях причиною проведення експериментів на тваринах є недостатнє фінансування альтернативних методів, що не потребують використання тварин, а також тривала валідизація (процес визнання та дозволу застосування) цих методів.
У фармацевтичній промисловості досліди на тваринах відіграють роль алібі. При виникненні серйозних побічних ефектів у людини фармацевтична фірма може послатися на проведені досліди на тваринах, які не показали подібних небажаних ефектів.
Отже, виключено і виплату компенсації потерпілим від лікарських засобів. Досліди на тваринах ще й тому так улюблені фармацевтичною індустрією, бо за їх допомогою можна довести (або спростувати) все, що завгодно; на якомусь із численних видів тварин можна отримати необхідний результат.
Висновок
Експериментування на тваринах є не тільки жорстоким і неетичним, а й, насамперед, ненауковим методом. Такий метод не може мати місце у сучасній медицині та науці 21 століття.
Д.В.М. Коріна Геріке